Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
трудитися — [труди/тиес а] уджу/с а, тру/диес :а, тру/диец :а, тру/д ац :а; нак. ди/с а, д і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
трудитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
працювати — ю/ю, ю/єш, недок. 1) неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. || Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. || над чим, біля чого, з чим і без додатка. Трудитися… … Український тлумачний словник
працювати — 1) (затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріяльних і духовних цінностей); трудитися, штурмувати (що старанно, наполегливо); робити (перев. про фізичну працю); пріти, мозолитися, гарувати; дбати (перев. заробляючи) 2) … Словник синонімів української мови
течи — Течь течи (5) 1. Двигаться в определенном направлении (о реке): Земля тутнетъ, рѣкы мутно текуть, пороси поля прикрываютъ. 12. Уже бо Сула не течетъ сребреными струями къ граду Переяславлю, и Двина болотомъ течетъ онымъ грознымъ Полочаномъ подъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
картель — я, м. cartel m.1. В турнирных играх означает порядок, коему должны следовать сражающиеся. Ян. 1804. В турнирах порядок, которому должны следовать сражающиеся. Чудинов 1902. 2. устар. Соглашение, договор. БАС 1. Принуждены при пароле их обнадежить … Исторический словарь галлицизмов русского языка
мозолитися — люся, лишся, недок., діал. Важко трудитися … Український тлумачний словник
потрудитися — труджу/ся, тру/дишся, док. 1) Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час. 2) з інфін., часто у формі наказ. сп. Виявити увагу до кого небудь, зробити що небудь для когось (перев. при проханні, спонуканні) … Український тлумачний словник
працюватися — ю/юся, ю/єшся, недок. 1) кому, безос. Про наявність бажання, сили і т. ін. працювати (перев. з обставинами способу дії). || Докладати праці до чого небудь. 2) заст., рідко. Докладати сил до чого небудь; трудитися … Український тлумачний словник
робочий — а, е. 1) Який працює, живе своєю працею; трудовий. || у знач. ім. робо/чий, чого, ч., рідко. Робітник. •• Робо/ча си/ла сукупність фізичних і духовних здібностей людини, які вона використовує в процесі виробництва матеріальних благ; головний… … Український тлумачний словник
